Односкладні речення. Цикл уроків за темою у 8 кл.
Урок №1
Тема. Речення як одиниця синтаксису
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про речення
як одиницю синтаксису ; розвивати навички роботи з мовним матеріалом; виховувати повагу до українських
символів, традицій.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, таблиця, мультимедійна дошка.
Хід уроку
I. Мотивація навчання учнів
1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми та мети уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Питання. Що таке речення?
2. Бесіда за таблицею , яка перед учнями на мультимедійній дошці ( додаток № 1 ).
3. Доберіть приклади до кожного з пунктів таблиці, запишіть їх.
4. Складіть з поданими словами п’ять речень, різних за типами висловлювання.
( Калина, Україна, місто, село, край, любити, родина, символ, дівчина, пісня, життя, сім’я, лелека, барвінок, український, мати, рушник, батько, люди, мудрість, совість, вишитий, зати-
шок, чемність)
5. Прочитайте, дайте заголовок до тексту, визначте його тему та
основну думку. Назвіть складні й прості речення. Зробіть синтак-
сичний розбір першого речення останнього абзаца. На мультиме-
дійній дошці текст.
Де згода в сімействі,
Де мир, а не війна,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Їх Бог благословляє, добра їм посилає
І з ними вік живе!
Слова цієї пісні знали в кожній родині. І, мабуть, кожна сім’я, як
і колись, так і тепер, хотіла б бути саме такою – Богом благосло-
венною. Бо коли людина зовсім не має родини чи минає її корот-
кий вік у сімейних чварах, то, як казали у народі, «випала їй доля
собача».
Людське життя має бути щасливим, а крихке сімейне щастя складається з багатьох факторів і стосунків. Традиційна українсь- ка родина була великою: під одним дахом мешкало кілька сімей різних поколінь. Мир у домі панував лише тоді, коли стосунки батьків і дітей, дітей і онуків, свекрухи і невістки, тещі і зятя бу- ли гармонійними. У народному побуті ці типи взаємин регулюва- лися відповідними звичаями, ритуалами, нині забутими. Правда, і тоді Кайдашева сім’я зустрічалася не тільки в літературі.
(За Г.Бондаренком)
6. Словникова робота
Пояснити значення слів із тексту попередньої вправи, які нале-
жать до родинної лексики. Скласти з цими словами поширені і
непоширені прості речення.
7. Бесіда з учнями
1. Які є члени речення?
2. На які види поділяються речення за головними
членами?
8. Прочитайте. Випишіть окремо двоскладні і односкладні
речення, визначте їх граматичну основу. (На мультимедій-
ній дошці текст.)
Мати-земля
Мати – земле моя!.. В біло-рожевому вінку з весняних квітів,
у смарагдовому вбранні із зелених шат, у золотавому багрянці
щедрої осені – ти завжди прекрасна. Варто лише тобі захотіти,
і безкраї похмурі степи усміхнуться барвистою веселкою кві-
тів, у пустелях потягнуться до сонця зелені паростки , напов-
няться соком виноградні грона…
Тебе полюбив кожен із тих, хто живе на планеті. Дзвін
струмків нагадує твій сміх, шелест листя в гаю.
Твоя незрима присутність відчувається у буянні кві-
тів, лугів, лісів, надихає на творчість поетів, які на твою честь
складають гімни і оди…
9. Робота з підручником
Параграф 5, с. 23, впр. 55 (усно), впр. 56 (письмово).
III. Підсумок уроку і оцінка роботи учнів
IV. Домашнє завдання
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем, використовуючи
двоскладні та односкладні речення.
1. Роде наш красний.
2. Батьки мої і прадіди мої ніколи не цурались свого роду.
Зробити синтаксичний розбір одного з двоскладних речень. Повторити особові та безособові дієслова, види приcудків.
Урок № 2
Тема. Односкладні речення. Означено-особові
та неозначено-особові речення
Мета: ознайомити учнів з означено-особовими та неозначено-
особовими односкладними реченнями; формувати умін-
ня правильно визначати ці речення, відрізняти від дво-
складних; розвивати увагу, творче і логічне мислення,
зв’язне мовлення учнів; виховувати у школярів любов
та повагу до близьких родичів, до рідної землі, до на-
родних звичаїв.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, таблиці, роздавальний матеріал.
Хід уроку
I. Мотивація навчання
- Організаційний момент
- Повідомлення теми та мети уроку
II.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Бесіда з учнями за таблицею.
2. Слово учителя.
Ви вдома повторили особові та безособові дієслова, тому дайте
відповіді і на запитання.
- Чому речення називається особовим? (Є особові дієслова)
- Чому такі дієслова ми називаємо особовими?
- А які дієслова безособові і чому?
- На дошці записані речення. Чи ви віднесете їх до особових?
- За якими ознаками будете визначати?
З Покрови починали давати лад господарським приміщенням. На Покрову перший раз клали вогонь у печах. Розпалювали тільки дровами з вишні або яблуні. При цьому промовляли: «Свята Покро-во, покрий нашу хату теплом, а господаря – добром!»
3. Заповнення таблиці «Особові речення» . Визначити форми
вираження присудків. ( Рідна мова. Підручник для 8-го класу,
с.24)
4. Робота з підручником
(Самостійно опрацювати теоретичний матеріал з теми).
5. Робота на дошці
Записати речення, визначити вид односкладного, виконати
синтаксичний розбір.
Польовою стежкою з дальніх доріг йду в село і радію споді-
ваній стрічі.
6. Робота з роздавальним матеріалом
На листках поезія М. Луківа «Сестра приїхала» . Прочи-
тайте поетичні рядки, випишіть означено-особові і не-
означено-особові речення.
Та сідай, припрошую, сідай,
Скільки вже не бачились з тобою!
Як там нині під горою гай?
А луги та верби над водою?
Як сусіди? Чи пройшли дощі?
Що кому приніс у дім лелека?
Так у мене гарно на душі,
Так на серці лагідно і легко.
Пригощайся. Знаю. Завинив.
Рідко в гості приїжджаю, сестро.
Час такий: робота, дім, сини…
Не встигаю.Ти пробач. Не сердься.
День за днем, за роком рік летить –
Я це місто полюбив поволі,
Але в снах і досі ще шумить
Стигле жито на вітрах у полі.
Тож розказуй, що там на селі…
Яблуні давно одквітували,
А тепер буяють картоплі,
І хліба вже половіти стали.
От і добре. Ще якби дощі,
Щоб повніше наливався колос…
Говори, я слухаю твій голос...
Свято в мене, сестро, на душі.
Поміркуйте, яка основна думка цих поетичних рядків.
3. Підсумок уроку і оцінка роботи учнів
Запитання до учнів
І. Яка відмінність між двоскладними та односкладними
реченнями?
ІІ. Яке речення називається односкладним? Дайте визна-
чення.
ІІІ.Чим відрізняються означено-особові від неозначено-осо-
бових речень? Навести приклади.
4. Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника, вивчити правила, виконати вправи.
Урок №3
Тема. Узагальнено-особові речення
Мета: навчити учнів визначати типи односкладних речень, зокрема
узагальнено-особових; знаходити їх в тексті, складати уза-
гальнено-особові речення; виробляти навички синтаксич-
ного розбору; розвивати усну та писемну мову учнів; вихо-
вувати почуття національної свідомості, любові, шани до
рідного слова.
Тип уроку: урок-диктант.
Обладнання: зорові схеми, картки «Мова в усній народній творчос-
ті».
Культурознавча тема: Слово наше рідне !
Ти сьогодні зазвучало,
Як початок, як начало…
(П. Тичина)
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності, оголошення
теми, мети, завдань уроку.
ІІ. Відновлення опорних знань, умінь і навичок.
(Бліц-турнір «Односкладні речення»)
III. Застосування здобутих знань, умінь і навичок.
1.Диктант-тест.
Знайти серед поданих речень зайве.
Що маєш казати – наперед обміркуй.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
Довгим язиком тільки полумиски лизати.
Не роби з писка халяву.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
2. Диктант-диспут. Учні роблять синтаксичний розбір
речення.
« Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш».
Хто з них правий? Довести.
3.Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.
Треба слову радощів додати,
Щоб уміло душу звеселяти,
Треба слову мудрості додати,
Щоб зуміло все життя згадати.
/М. Сингаївський/
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна !
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
/І. Храпач/
4. Творчий диктант. Дописати прислів’я. Визначити вид
речень.
Говори мало, слухай багато, а думай… /ще більше/
Умій вчасно сказати і вчасно…/замовкнути/
Коли чого добре не знаєш, то… /не говори/
Хто мовчить, той двох … /навчить/
5. Диктант з обґрунтуванням. В одну колонку записати
Односкладні речення, а в другу – двоскладні. Обґрунтувати
вибір. Визначити вид речень .
Не кидай словами, як пес хвостом.
Їж борщ з грибами і тримай язик за зубами.
І від солодких слів буває гірко.
6.Диктант-гіпотеза. Поміркувати, що мав на увазі письмен-
ник. Чи згодні ви з ним? Якщо так, поясніть, наведіть прик-
лади прислів’їв на підтвердження своїх думок.
Нема просто слова . Воно або прокляття, або поздо-
ровлення, або краса, або біль, або бруд або квітка, або
брехня, або сажа, або правда, або світло, або пітьма.
/Р.Гамзатов/
7.Взаємоперевірочний диктант. Диктуються визначення, учні
записують свої приклади. Взаємоперевірка.
- Односкладні речення;
- двоскладні ;
- узагальнено-особові речення;
- питальні речення.
8. Закріплення на рівні диференціації. Диктант-гра «Хто
швидше».
Учні передають один одному аркуш паперу з різнорів-
невими завданнями. Виграє ряд, котрий швидше закін-
чить.
I рівень – підкреслити у реченні головні члени речення;
II рівень – виконати синтаксичний розбір речення;
III рівень – записати своє речення /узагальнено-особове/
- Підсумок уроку і оцінка роботи учнів
- Домашнє завдання
Альтернативне завдання /або-або/:
твір « О рідне слово, що без тебе я»
або
пояснювальний диктант на 10 речень.
Урок №4
Тема. Безособові та називні речення
Мета: вивчити особливості безособових речень, ознайомити з
односкладними простими реченнями з головним членом
у формі підмета; формувати вміння визначати безособо-
та називні речення і правильно вживати їх у мовленні;
розвивати цікавість до предмета, увагу, пам’ять; вихову-
вати мовленнєву культуру учнів.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, таблиця «Односкладні речення», тест-
взаємоперевірка.
Хід уроку
І. Мотивація навчання
ІІ. Актуалізація опорних знань шляхом індиві-
дуального та фронтального опитування
1.Зв’язна розповідь учня про односкладні речення, їх види.
2. Прочитайте речення, знайдіть односкладні, визначте їх
види, поясніть вживання розділових знаків.
Стало в хаті соколятам тісно,
Полетіли в передгроззя.
І тужила материна пісня,
Як та чайка при дорозі.
Славні хлопці, соколи вогнисті,
До світ сонця на порозі
Не лишайте материнську пісню,
Як ту чайку при дорозі.
Чи виникли у вас труднощі під час виконання цього завдання?
ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями нового
навчального матеріалу
1. Пояснення вчителя з використанням таблиць.
2. Повідомлення учнів на лінгвістичну тему «Односкладні
називні речення як виражальний засіб у художніх творах»
3. Цифровий диктант.
Позначити називні односкладні речення цифрою 1,
безособові – цирою 2.
1. Тепла зоряна ніч . 2. Навкруги вже сутеніло.3. Роботу
Покинуто . 4. Море і море! Блакить і блакить…5. Нема
на що подивитись. 6. Не розірвать з життям мого
єднання. 7. Весна. Садочки зацвіли. 8. Страшно й радіс-
но йому . 9. Блиск над білими снігами. 10. Вечір. Зорі в
небозводі.
4. Творчий диктант.
Поширте подані називні речення другорядними членами.
Які другорядні члени можуть бути в називних реченнях?
Зима. Мороз. Сніги . Село . Ліс. Річка.
5. Робота з підручником. За поданою нижче схемою ви-
конати синтаксичний розбір 3-х перших речень з
впр. 105 підручника.
Схема
синтаксичного розбору односкладних речень
1. Речення, що аналізується.
2. Просте чи складне.
3. Яке за будовою – односкладне чи двоскладне?
4. Тип односкладного речення:
- означено-особове;
- неозначено-особове;
- узагальнено-особове;
- безособове;
- називне.
5. Поширене чи непоширене.
6. Головний член речення і спосіб його вираження.
Тест-взаємоперевірка
- Односкладне речення, що передає дію, стан незалежно від будь-якої особи:
А) н;
Б) о-о;
В) б-о.
2. Головний член виражений іменником у Н.в. в такому односкладному реченні:
А) н;
Б) н-о;
В) у-о.
3. Вказує на дію, яку виконує певна особа, односкладне речення:
А) н-о;
Б) о-о;
В) у-о.
4. Головний член виражений дієсловом 2-ї ос. у такому односкладному реченні:
А) б-о;
Б) н-о;
В) у-о.
5. Вказує на дію, яка виконується усіма особами або кожною особою окремо:
А) н-о;
Б) у-о;
В) н.
6. Головний член виражений дієсловом у формі 1-ї чи 2-ї ос. теп. і майб. ч. дій-
сного способу і дієсловом наказового способу в реченні:
А) б-о;
Б) у-о;
В) о-о.
7. Вказує на дію, яка стосується неозначеної особи:
А) н-о;
Б) о-о;
В) б-о.
8. Головний член виражений безособовим дієсловом у реченні:
А) н-о;
Б) у-о;
В) б-о.
9 . Головний член виражений неозначеною формою дієслова у реченні:
А) б-о;
Б) н-о;
В) у-о.
10. Стверджує наявність предметів, явищ односкладне речення:
А) б-о;
Б) н.;
В) о-о.
4. Підсумок уроку і оцінка роботи учнів
5. Домашнє завдання
Опрацюйте теоретичний матеріал. Напишіть твір-мініатюру
«Ніч яка місячна», використовуючи односкладні називні та без-
особові речення.
Урок № 5
Тема. Односкладні повні і неповні речення.
Еліптичні речення. Тире в неповних реченнях
Мета: забезпечити засвоєння учнями структурно-семантичних
особливостей повних і неповних речень; навчити інто-
нувати ці речення і правильно вживати в усному і пи-
семному мовленні; формувати вміння складати речення
та вживати в них тире; розвивати вміння слідкувати за
власним мовленням; виховувати в учнів інтерес до вив-
чення рідної мови.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: опорні таблиці №1 і №2, підручник, картки з роз-
давальним матеріалом .
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація вивчення
теми.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1. Які речення називаються називними?
2. Чи можуть бути другорядні члени у називних реченнях?
3. Які бувають називні речення за структурою?
4. Що включають у себе поширені називні речення?
5. Кожен учень отримує картку з називними реченнями.
Завдання: розподілити їх на дві частини, використавши
таблицю.
Поширені речення Непоширені речення
1 .Сніг і вітер, ніч зимова. 2. Вечір. Прохолода. В селі
дзвенить криниця повновода. 3. Ніч. Тиша. Біле, біле поле.
5. Мертва тиша. Степ без кінця і краю. 5. Темна ніч.
Чорні хмари, ніби великі хвилі, насуваються одна на одну.
Дощ… Блискавка… Грім… 6. Приходжу в ліс передосін-
ній. Поле. Дальній обрій виплива. 7. Київські кручі. Небо
блакитне. Місто, що сяє, вирує і квітне.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
У мовленні вживають як повні, так і неповні речення. Вони
Можуть бути поширеними і непоширеними, двоскладними і
односкладними, розповідними, питальними, спонукальними.
(Див. опорну таблицю №1)
Ознайомлення з типами неповних речень (опорна таблиця №2),
яку учні синтезують самостійно.
У сучасній українській мові неповні речення поділяються на
три типи :
- контекстуальні;
- ситуативні;
- еліптичні.
1. Переписати речення з опорної таблиці в зошит. На дошці зро-
бити синтаксичний розбір одного з еліптичних речень.
2. Самостійна робота над теоретичним матеріалом з підручника.
ІV. Узагальнення вивченого
- Пригадайте і запишіть кілька прислів’їв і приказок - непов-
Них речень. Поясніть їх зміст та синтаксичну структуру.
Зразок. Бджола жалить жалом, а людина – словом.
- Робота з роздавальним матеріалом. Прочитайте, знайдіть
і випишіть неповні речення. Який член речення у них про-
пущений, чим зумовлений цей пропуск? - У поданих нижче текстах знайдіть неповні речення, поясніть
їх роль у тексті.
1. -А звідки ти , юносте?
-Я звідусіль.
-Де твій дім, скажи нам?
-Де хліб є і сіль.
-А родичі де твої?
-Люди усі.
-Аули, міста твої?
-Ті, що в красі.
-А гори й долини?
-Мої всі, мої...
2. Я спитав колись у батька:
-Ви скажіть мені, на щирість,
Що найдужче ранить серце?.. –
І почув:
- Несправедливість.
(М.Нагнибіда)
V. Закріплення вивченого
- Пригадайте особливості повних і неповних речень.
- У яких стилях вживаються неповні речення?
- Як відрізнити неповні речення від односкладних речень?
- Які члени можуть бути пропущеними у неповних реченнях?
VI. Підсумки уроку і оцінка роботи учнів.
VII. Домашнє завдання.
Вивчити матеріал за підручником, зробити синтаксичний роз-
бір одного з розглянутих в класі речень.
Урок №6
Тема. Узагальнення вивченого про односкладні
речення
Мета: закріпити й узагальнити знання учнів про односкладні
речення, їх типи й особливості; формувати вміння зна-
ходити їх у тексті; збагачувати та розвивати мову учнів;
виховувати любов до історії та народних традицій.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: схема типів односкладних простих речень, худож-
ні фотографії, «словникова скринька», тести-картки.
Культурознавча тема: «У грудні що не день, то свято»
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Вступне слово вчителя (під музичний супровід)
Ми завжди шукаємо в житті те, що живило б душу і духовні
сили, адже не хлібом єдиним живе людина. Василь Симоненко ра-
див своїм сучасникам і нащадкам: «В океані рідного народу від-
кривайте духовні острови».
Більше третини днів року в наших предків займали свята. В
грудні їх також не бракує. (Діти заздалегідь отримали завдання і
підготували повідомлення про грудневі свята.)
Повідомлення учнів
І-й учень.7 грудня в християнському календарі день великомуче-
ниці Катерини. В Україні свято Катерини вважалося святом жі-
ночої долі. Вранці, до сходу сонця, дівчина йшла в садок і зрізувала гілочку вишні. Цю гілочку ставила в хаті у воду і чекала свята Ма-
ланки (13 січня) : якщо до Маланки вишня зацвіте, то добрий знак
і дівоча доля цвісти буде, якщо ж гілочка засохне – погана ознака. ІІ-й учень. 13 грудня свято Андрія Первозвннного. З давніх-давен у
ніч перед Андрієм дівчата ворожать. Молодь збиралася на вечор- ниці, де вечір починався кусанням калити. Після вечері дівчата за- лишалися ворожити, а хлопці йшли порядкувати в селі. В ніч на Ан- дрія хлопці мали найбільші права, за всі бешкети їм люди вибачали.
ІІІ-й учень. 19 грудня – свято Миколая. В Україну його культ
прийшов із прийняттям християнства. Святий Миколай у нас
завжди був покровителем і заступником дітей. Звичай обда-
ровувати дітей у ніч на св. Миколая є чи не в усіх християнсь-
ких народів. В день св. Миколая печуть спеціальне печиво
«миколайчики». Крім того, виховані та слухняні діти отири-
мують подарунки від святого. А неслухняним він кладе під по-
душку різку, яка примушує їх замислитися над поведінкою.
Після повідомлень діти беруть зі «словникової скриньки»
(яка почеплена на дошці) окремі слова: свято, доля, калита,
«миколайчики» і пояснюють їх лексичне значення.
ІІІ. Систематизація та узагальнення вивченого
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. На дошці схема «Односкладне речення». Учень виходить
до дошки і дає повну відповідь за схемою:
Односкладне речення
Присудок Підмет
І І
Означено-особове Називне
І
Неозначено-особове
І
Узагальнено-особове
І
Безособове
3. Самостійна робота
Завдання. Використовуючи слова з лексичної розминки, складіть речення будт-якого типу про одне з свят:
І ряд – свято Катерини
ІІ ряд – свято Андрія
ІІІ ряд – свято Миколая
4. Робота біля дошки з використанням кодового письма:
1 – називне речення, 2 – означено-особове, 3 – узагальнено-особове, 4 – неозначено-особове, 5 – безособове.
Речення для кодового письма:
Навколо тиша. Зима. Ще звечора хмариться. Заплющую очі.
Не кричіть. Надворі тихо, безвітряно. Більше снігу – більше хліба.
5. Робота з текстом-картиною.
Ось ранок. Ясний та погожий з…мовий ранок. Зірки кудись
зникли – пірнули в синю безодню блакитного неба. Підіймається
сива паморозь. І легес…ньким димком, чіпляюч…сь за рослину,
стел…ться по землі. Тихо. Ніщо (не)шерехне, ніщо (не)писне.
Вітрець. Дихнув. Дихнув ледь лег…нький вітрець. С(з)постерігаю
через вікно за дивним зимовим ранком. (П.Мирний)
Завдання
- Прочитайте уважно уривок.
- Вставте пропущені орфограми.
- Запишіть типи односкладних речень, виділіть граматичну
основу.
- Зробіть повний синтаксичний розбір останнього речення.
6.Усна робота з текстом
- До якого стилю мовлення належить цей текст?
- До якого типу мовлення?
- Хто є його автором?
- Яка основна думка цього уривка?
- Яка стилістична особливість цього тексту?
7. Творча робота з граматичним завданням. І-ша група отримує
фотографії із зображенням зимового пейзажу.
Завдання:
Опишіть художню фотографію, використовуючи односкладні
речення. Виділіть граматичні основи.
Завдання для ІІ-ої групи:
Напишіть твір-мініатюру «Що ти попросиш у святого Мико-
лая?», використовуючи односкладні речення. Виділіть грама-
тичні основи.
IV. Підсумок уроку і оцінка роботи учнів
V. Домашнє завданя
Повторити параграф 5-7, письмово виконати впр. 98, 102.
8 клас. Факультативне заняття
Урок-гра за темою
«Односкладні речення»
Мета: закріпити відомості про типи односкладних речень; удоско-
налювати навички синтаксичного розбору простих одно –
складних речень; розвивати логічне мислення; виховувати
пізнавальний інтерес до знань, бажання самовдосконалю-
ватись, постійно займаючись самоосвітою.
Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь;
Обладнання: схема умовної дороги до школи, малюнки-перешкоди
із завданнями, диски із записами пісень.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
(Звучить пісня «Вулиці мого дитинства»)
Учитель Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок-гра «Не спіз-
ніться до школи!». Ви поспішаєте. Через 45 хв. продзвенить
дзвінок. Вам потрібно вчасно прийти до школи. Шлях неблизь-
кий, поминути доведеться аж 5 вулиць із перешкодами. Назви
вулиць вам відомі. Погляньте на цю схему-карту. Тут вони по-
значені. Це Означено-особова, Неозначено-особова, Узагальне-
но-особова, Безособова, Називна. Давайте поділимося на три
групи – і в путь. Починаємо від цього могутнього древнього ка-
меня. На ньому викарбувані важливі слова. Запам’ятайте їх:
«Корені наук гіркі, зате солодкі їх плоди». ( Буаст)
А далі перед вами Означено-особова вулиця. Чисті, доглянуті
подвір’я, а сади які! Згадуються мудрі слова Л.П.Симиренка:
« Хто дихає садом, той дихає здоров’ям, пезією, молодістю, ра-
дістю життя, довголіттям. А ось яблуні з рясними плодами
прямо на дорогу звисають.
Гойдалося вогнище плодів.
Додолу гілка пишно гнеться.
Господар кошик новий плів.
І спокій панував на серці.
Вином запахло молодим.
Голубить день осіннє лоно.
А сад приваблював, манив
І падав яблуком червоним.
О, і справді, яблуко упало! Але це – не звичайне яблуко. Це –
перша перешкода на шляху до школи.
Синтаксична вікторина
1. Що таке односкладне речення?
2. Які односкладні речення називаються означено-особовими?
3. Якою формою дієслова може бути виражений головний
член означено-особового речення?
4. Які односкладні речення є означено-особовими?
5. Чи може бути виконавець у неозначено-особових реченнях?
6. Які речення називаються узагальнено-особовими?
7. Чим може бути виражений головний член речення в узагаль-
нено-особових реченнях?
8. Де вживаються узагальнено-особові речення?
9. Які речення називаються безособовими?
10.Чим виражений головний член у безособових реченнях?
11. Які речення є називними?
12. Які другорядні члени речення можуть бути при називних
реченнях?
(Запитання отримує по черзі кожна команда. За правильну відповідь – 1 бал)
Прямуємо далі. Повертаємо на Неозначено-особову вулицю.
От так біда! Чорний кіт дорогу перебіг. Ось він. Мабуть, ви вже
здогадалися. Це ваша друга перешкода. Що ж тут? Мовний мара-
фон. Пояснюю умови. По три учасники (по одному від кожної
команди) одночасно біля дошки виконують синтаксичний розбір
речень. Завдання отримують на картках. І так по черзі біля дош-
ки працюють інші члени команди.
Мовний марафон
- Розуму не позичиш.
- Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
- Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
- Лежачого хліба нема ніде.
- За невміння деруть реміння.
- За всіх скажу, за всіх переболію.
- Стежу за хмарками, ловлю їх світлий сум.
- Весною в селі встають рано.
- Його бачили давно.
10. Хочеться більше знати і вміти.
11. Як важко у всьому ступати перші кроки.
12. Дорога. Ранок. Тиша.
13. Пахло в школі свіжою фарбою.
14. Знов на серці стало весело.
Усі успішно справилися з другою перешкодою. Сміливо вперед! Перед вами наступна вулиця – Узагальнено-особова.
Який великий стадіон! Ох і хочеться спостерігати за грою футболістів. Але ж нам ніколи, бо попереду третє випробування-
лінгвістичний аукціон.
Лінгвістичний аукціон
За 7 хв. придумати і записати якомога більше односкладних
речень. За кожне правильно придумане речення команда
отримує 1 бал.
Поспішаймо на вулицю Безособову. Це багатолюдна вулиця.
Продається морозиво. А ось хтось загубив 10 копійок.
Піднімемо. Я так і знала, що це чергова перешкода.
Отже, увага! – диктант-гра. Кожному роздані сигнальні
кольорові картки, що позначають різні типи односкладних
речень.
Червона – означено-особове;
жовта – неозначено-особове;
зелена – узагальнено-особове;
синя – безособове;
біла – називне.
Речення для диктанту-гри
- Решетом воду не носять.
- Цю церкву збудували в минулому столітті.
- Школярських днів нам не забуть ніколи.
- Про них ще складуть легенди.
- Пам’ятаєш перший клас?
- Ніколи не бачила в слободі такого гучного весілля.
- Як парость виноградної лози плекайте мову…
- Ти прости мою пам’ять.
- Почало сіріти.
10 .Згадкам немає кінця.
11. Водою знесло міст.
12. Пташкам важко взимку в лісі.
13. Візьму, Павлику, тебе з собою.
А це остання п’ята перешкода! У нас залишилося … хв. до
дзвінка. І нарешті ми вийшли на центральну вулицю – алею
Називну. Зараз відбудеться конкурс поетів для командирів.
Завдання: командирам скласти віршик із 4-ох рядків, викорис-
тавши називні речення.
ІІІ. Підсумок уроку
От і впоралися усі із завданнями, подолали успішно перешко-
ди. Сподіваюсь, що тепер ви подолаєте ще одне випробування,
ще одну «перешкоду» - успішно напишете ТКР.
Домашнє завдання
Запишіть свої враження від переглянутої телепередачі. З яких
речень складається ваша розповідь? Чи є в ній односкладні
речення?
Комментариев нет:
Отправить комментарий